Безпечна інтеграція в майбутнє


Безпечна інтеграція в майбутнє

Прибуток, тендер, ліцензія і довіра клієнтів — що втрачає бізнес, який ігнорує нові вимоги з кіберзахисту?

Майстер-клас: секрети випікання найсмачніших млинців!

29.07.2026

Донедавна більшість вимог із кібербезпеки в Україні мали рекомендаційний характер. Небанківські фінустанови впроваджували захисні заходи на власний розсуд, а для державного сектору діяв застарілий Наказ № 601. Проте стрімке зростання кіберзагроз змусило регуляторів перейти до жорсткого контролю.
За даними урядової команди реагування CERT-UA, лише за 2025 рік фахівці опрацювали 5 927 кіберінцидентів — це на 37,4% більше, ніж на рік раніше. У відповідь на таку тривожну динаміку з серпня 2025-го до січня 2026 року набрали чинності 4 масштабні нормативні акти від НБУ та Держспецзв'язку. Ці документи перетворили кіберзахист на обов'язковий стандарт для держсектору, фінансових установ, органів влади та операторів критичної інфраструктури.
Ціною бездіяльності можуть стати критичні наслідки для компанії: від штрафів до втрати держзакупівель чи повного анулювання ліцензії. Розберемо кожен із цих документів і визначимо, як адаптувати бізнес до нових вимог регуляторів без зупинки операційних процесів.

Що саме змінилося в регулюванні кіберзахисту?

Сучасна система цифрової стійкості України сформувалася внаслідок посилення вимог у фінансовому та державному секторах. Чотири нові регуляторні акти створюють цілісну рамку контролю зі специфічними інструментами та наслідками за порушення.
Постанова НБУ № 99: нові стандарти хмарної безпеки
Постанова НБУ № 99, чинна з листопада 2025, формалізує використання хмарних технологій у фінансовому секторі України. Документ запроваджує концепцію розподілених обов'язків. Хмарний провайдер гарантує цілісність та доступність інфраструктури, тоді як юридична відповідальність за захист персональних даних і конфіденційної інформації клієнтів покладається виключно на фінансову установу.
Згідно з вимогами, кожна організація перед впровадженням хмарних рішень зобов'язана провести глибоку оцінку ризиків інформаційної безпеки та ретельно перевірити ланцюг субпідрядників постачальника послуг. Окрему увагу приділено національній безпеці: документ містить категоричну заборону на співпрацю з будь-якими технологічними компаніями, що мають зв'язки з державою-агресором. У зв’язку з цим комплаєнс-перевірка стає критичним етапом операційної діяльності.
Постанова НБУ № 143: посилення захисту небанківського сектору
Документ, який набрав чинності 13 грудня 2025 року, розширює сферу регулювання та визначає обов'язкові стандарти кіберзахисту для страховиків, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових компаній. Постанова впроваджує комплексний цикл захисту, який включає регулярне управління кіберризиками, суворий контроль логічного доступу до систем і налагодження процесів оперативного реагування на інциденти. Такий підхід потребує від компаній не лише технічних налаштувань, а й перебудови внутрішніх бізнес-процесів.
Зокрема, обов'язковою умовою є офіційне призначення особи, відповідальної за інформаційну безпеку, із закріпленням її статусу у внутрішніх нормативних актах. Регулятор надав ринку перехідний період для адаптації: всі технічні та організаційні заходи мають бути повністю впроваджені до 13 грудня 2026 року, що вимагає від бізнесу завчасного планування ресурсів і бюджетів.
Наказ ДССЗЗІ № 836: контроль ланцюга постачання
Згідно з Наказом № 836 від грудня 2025 року, взаємодія державного сектору з приватними підрядниками базується на системі класифікації за чотирма рівнями ризику. Тепер допуск будь-якої компанії до виконання державних проєктів або обслуговування об'єктів критичної інфраструктури безпосередньо залежить від підтвердженого стану її власної кібербезпеки. Чим глибшим є потенційний доступ постачальника до державних інформаційних ресурсів, тим жорсткішими є вимоги до його систем захисту.
Для бізнесу це означає, що кібербезпека перетворилася з технічного питання на критичну конкурентну перевагу під час участі у тендерах. Відсутність належної сертифікації або невідповідність встановленим критеріям ризику може призвести до автоматичного усунення компанії від співпраці з офіційними структурами. Таким чином регулятор створює безпечне середовище в усьому ланцюгу постачання послуг для держави.
Більш детально про те, як компаніям адаптуватися до цих вимог та правильно вибудувати оцінку підрядників, наші експерти розказали під час вебінару «Безпека постачальників: вимоги ДССЗЗІ, НБУ, рекомендації аудитора».
Наказ ДССЗЗІ № 75: перехід на глобальні стандарти NIST
Наказ № 75, що замінив застарілий Наказ № 601 у січні 2026 року, передбачає перехід України на міжнародні стандарти побудови цифрової стійкості. В основу документа покладено NIST Cybersecurity Framework 2.0 — одну з найбільш прогресивних світових методологій. Це дозволяє державним органам та операторам критичної інфраструктури використовувати уніфікований підхід до ідентифікації, захисту, виявлення та відновлення інформаційних активів після кібератак.
Ключовою зміною стало впровадження обов'язкової функції «управління» (governance), яка передбачає пряму відповідальність вищого керівництва за стратегію кіберзахисту. Відтепер кібербезпека більше не сприйматиметься як сфера компетенції суто IT-відділу. Тому керівники організацій мають особисто контролювати виконання плану кіберзахисту, інтегруючи цифрові ризики у загальну систему ухвалення управлінських рішень.
Чому регуляція надалі лише посилюватиметься?
Нові акти є частиною євроінтеграційної стратегії України. Постанова № 143 впроваджує принципи європейського регламенту DORA, а Наказ № 836 гармонізує правила з директивою NIS2 щодо безпеки ланцюгів постачання. Паралельно Постанова КМУ № 1668 надала ДССЗЗІ повноваження проводити планові та позапланові аудити ІТ-інфраструктури. Державний нагляд став більш детальним, тому виконання нових вимог є обов'язковою умовою для стабільної роботи бізнесу.

Наслідки порушень — від фінансових санкцій до відповідальності керівництва

Наслідки невиконання нормативних вимог не обмежуються штрафами. Характер ризиків різниться за сферами, проте у будь‑якому випадку він є критичним для життєздатності установи.
Для небанківських фінансових установ НБУ застосовує поетапні заходи: від письмових застережень і вимог щодо усунення порушень до обмеження окремих операцій чи тимчасового відсторонення посадових осіб. Найсуворіша санкція — анулювання ліцензії.
Для державного сектору та об’єктів критичної інфраструктури діє інша модель. Планові перевірки ДССЗЗІ за Постановою № 1668 проводяться не частіше ніж раз на два роки, проте позапланові інспекції регулятор може розпочати в будь-який момент — через неподання звітів, отримання даних від правоохоронців або виявлення ознак кіберзагроз.
Результатом перевірок є обов’язковий до виконання припис. У разі серйозних порушень складаються адмінпротоколи, а винних притягують до дисциплінарної чи навіть кримінальної відповідальності. Відтак за ухвалені рішення відповідатиме не лише компанія, а й керівник, який допустив бездіяльність.

Як Наказ № 836 змінив правила для постачальників держсектору?

Згідно з Наказом № 836, замовники зобов'язані перевіряти кіберзахист партнерів. Сертифікація стає перепусткою до тендерів, а ігнорування критеріїв безпеки унеможливлює отримання держзамовлень.
Рівень вимог залежить від критичності доступу:
● Для 2–4-го рівнів ризику (доступ до державних ресурсів, службової інформації чи держтаємниці) співпраця без сертифіката ISO 27001 або атестата КСЗІ неможлива.● Для 1-го рівня (мінімального) достатньо декларації у договорі, проте її невиконання загрожує розірванням угоди.
Таким чином, відповідність стандартам кібербезпеки стає передумовою для участі в державних закупівлях. Невідповідність встановленим вимогам унеможливлює отримання контрактів, незалежно від наявності чи відсутності реальних інцидентів у минулому.

Роль внутрішньої документації в успішному проходженні перевірок

Навіть за надійного технічного захисту, відсутність належної документації не дозволить підтвердити відповідність нормам. Постанова № 143 та Наказ № 75 вимагають обов'язкового закріплення процесів: від політик інформаційної безпеки до регламентів реагування. План кіберзахисту за Наказом № 75 вимагає деталізації кожного заходу — із зазначенням поточного стану, цільових показників, відповідальних осіб та термінів реалізації.
Ці матеріали формують доказову базу для перевірки. Їхнє створення потребує часу, оскільки регулятор оцінює не лише наявність документів, а й історію впровадження визначених процесів. Тому системний підхід до ведення документації є необхідною передумовою для успішного проходження аудиту, а спроби сформувати такий архів безпосередньо перед візитом комісії не забезпечать належного рівня підтвердження відповідності.

Покроковий план підготовки до нових регуляторних вимог

Якщо почати адаптацію заздалегідь, наведені ризики є керованими. Експертна практика засвідчує, що найефективніша стратегія підготовки базується на послідовному виконанні таких 5 ключових етапів:
1. Оцінка поточного стану ІБ — порівняння реальних заходів безпеки з вимогами законодавства для виявлення прогалин.
2. Оцінка ризиків ІБ — побудова або аналіз поточного процесу управління ризиками ІБ, включно з ідентифікацією інформаційних активів, класифікацією та розмежуванням доступів, взаємодією з третіми сторонами тощо.
3. Формалізація внутрішньої документації — оновлення політик, затвердження процедур та офіційне призначення відповідальних осіб.
4. Технічний консалтинг — впровадження необхідних та дієвих рішень з ІБ на кшталт багатофакторної автентифікації, сегментації мережі та забезпечення журналювання подій.
5. Розвиток безпекової культури — навчання персоналу, що на тлі зростання рівня фішингових атак стає дієвим механізмом захисту, а не формальною вимогою.
Для небанківських фінансових установ ключовим дедлайном є кінець 2026 року. Хоча цей термін здається достатнім, побудова системи управління ризиками, впровадження технічних контролів та формування доказової бази зазвичай потребують значних часових ресурсів, тому відкладання процесу значно підвищує операційні ризики.

IT Specialist — підтримка на кожному етапі забезпечення відповідності

Нові регуляторні вимоги перетворюють кібербезпеку в Україні на обов’язковий галузевий стандарт. Адаптація вимагає не лише технічних змін, а й трансформації бізнес-процесів і належного документального супроводу. Системний підхід є критично важливим для мінімізації регуляторних ризиків і забезпечення безперервної роботи вашої компанії.
Команда IT Specialist супроводжує бізнес на шляху до відповідності новим нормам. Ми проводимо gap-assessment, розробляємо необхідну документацію, впроваджуємо технічні контролі та готуємо компанію до перевірок. Наша експертиза допоможе вам впровадити сучасні стандарти захисту ефективно і без зупинки основних процесів.
Зверніться до наших фахівців, щоб отримати професійну оцінку поточного стану та план приведення до відповідності.

Illustration


Зателефонувати

Офіс+38 (044) 390 81 90

Департамент продажів+38 (096) 390 81 90

Написати

moc.tsilaicepsti-ym%40olleh

Приїхати на каву

Бізнес-центр Sigma,бульвар Вацлава Гавела, 6, корпус 3, Україна, Київ, 03124

Illustration


Зателефонувати

Офіс+38 (044) 390 81 90

Департамент продажів+38 (096) 390 81 90

Написати

moc.tsilaicepsti-ym%40olleh

Приїхати на каву

Бізнес-центр Sigma,бульвар Вацлава Гавела, 6, корпус 3, Україна, Київ, 03124