Історії старту в ІТ, що надихають: як знайти впевненість і стати частиною кіберзахисту країни

Майстер-клас: секрети випікання найсмачніших млинців!

20.03.2024

Кажуть, у кожного, хто хоч раз шукав першу роботу в ІТ, був момент, коли хотілося все кинути. Резюме залишаються без відповіді, інтерв’ю здаються допитом, а вакансії — нездійсненною мрією.
Ти виходиш із зустрічі з тремтячими руками — і через день отримуєш відмову. З’являється зневіра. Нерозуміння: чому вибрали не мене? Страх: що якщо ніколи не вийде? Розчарування: може, я взагалі не створений для цього? Навіть Middle- та Senior-спеціалісти в ІТ згадують перші місяці пошуку роботи як час сумнівів і самокритики. 

Але сьогодні ми розповімо інші історії: про тих, хто пройшов цей шлях — з невпевненості у власних силах до першого робочого дня в команді IT Specialist. Це історії випускників Кіберакадемії CyberIN, які вже стали частиною компанії. 

Це історія Костянтина Москвіна, який пройшов шлях до архітектора інформаційної безпеки в IT Specialist, та Дар’ї Гапелик, художниці-керамістки, яка змінила все у своєму житті, щоб стати аналітиком SOC, а згодом — пентестером.

Вони — не вигадані супергерої, а звичайні студенти, які ще вчора шукали себе, а сьогодні — зростають як фахівці. Як Кіберакадемія CyberIN допомогла їм не здатися? І чому тепер вони не уявляють свого життя без кібербезпеки, нових проєктів і відчуття, що все тільки починається?

Розповідаємо — відверто, емоційно і без пафосу. 

“Війна змінила моє життя, а кібербезпека — дала майбутнє”

Костянтин Москвін народився у Донецькій області, неподалік Бахмута. Навчався у Харкові, в Харківському національному університеті радіоелектроніки. Обрав спеціальність “Кібербезпека” — на той момент вона здавалася перспективною, хоча, як зізнається сам герой, уявлення про неї було досить поверхневим:
“Я розумів, що кібербезпека — це важливо. Але як вона працює, які в ній бувають напрямки, чим конкретно займаються спеціалісти — про це я майже нічого не знав. Університет давав певну базу, але не формував розуміння професії”.
Тим часом реальність навколо змінювалася — спочатку з’явилися тривожні новини, а потім розпочалася справжня війна. З початком повномасштабного вторгнення все стало інакше. Костянтин спершу переїхав до Дніпра, потім до Запоріжжя, але водночас залишався у стані повної невизначеності:
“Я навчався і не розумів, що мені робити далі. Не знав, в який бік рухатися. Не розумів, які знання мені потрібні, що реально потрібно ринку, і що взагалі відбувається у цій сфері. Але з початком війни стало ще складніше — вже йшлося не лише про професію, а про те, як просто далі жити”.
Поштовхом стала випадкова розмова з другом:
“Мовляв, є можливість навчатися, та отримати роботу. Мені просто надіслали посилання на академію CyberIN. Я почитав програму, побачив теми, і подумав — спробую. Так я переїхав до Києва”.
Процес відбору був простим: анкета, тестове завдання, співбесіда. Але навіть таке базове завдання, як “побудова домашньої мережі” під час тесту, змусила замислитися:
“Я не зовсім розумів, що саме хочуть побачити. Бо, здавалося б, усе просто — ноутбук, Wi-Fi, інтернет-провайдер. Але потім зрозумів: навіть у таких речах багато людей не розбираються. І це теж про освіту і про важливість галузі.
Цікаво було, що на співбесіді в академію мене питали не лише про технічні речі, а й просто хто я, як думаю. Це теж показало що їм цікаво, кого вони беруть”.
Навчання в академії складалося з трьох блоків. Спочатку — основи мереж, ІТ-архітектури, загальні технічні знання. Потім — поглиблена кібербезпека: пентести, аудит, Security Operations Center, архітектура безпеки. Окремо — soft skills, комунікація в команді та корпоративна культура.
“Найбільше вразили викладачі. Вони приходили після основної роботи і викладали з щирим ентузіазмом. Вони не читали з методичок, а розуміли, про що говорили І це дуже надихало. Завжди можна було поставити будь-яке питання. Навіть якщо воно здавалося дурним — тобі відповідали, пояснювали, розжовували. Якщо залишалися питання, викладачі пропонували підійти на перерві або після заняття, і пояснювали ще раз. Це справді було по-людськи. Тоді я відчув, що я не просто студент, а людина, в яку вірять”.
Практика відбувалася на тестових стендах, з якими студенти могли готуватися до сертифікації. Реальних “бойових” проєктів не було, але було багато моделювань і технічних завдань, наближених до реальних умов. 
“Найбільше користі я отримав від знань про побудову мереж і роботу з Next Generation Firewall. Саме з цим я потім працював уже в компанії”.
Також академія пропонувала допомогу з житлом:
“Коли я приїхав до Києва з наміром вступити у CyberIN, я самостійно орендував квартиру. У процесі дізнався, що академія пропонує житло. Мені сказали: можемо допомогти, можемо заселити. Я відмовився, але це було дуже несподівано й приємно, відчувалась турбота та підтримка”.
Але приємні несподіванки на цьому не закінчилися:
“Ще під час навчання я отримав запрошення на співбесіду до IT Specialist. І одразу — до великої зали з HR-директором, кількома керівниками відділів і СЕО компанії.
Це було дуже неочікувано. Але водночас — надихало. Я ще навіть не закінчив другий блок, а мене вже запрошують працювати. Я тоді ще сам не до кінця знав, в якому напрямі хочу розвиватися — мене цікавив і SOC, і впровадження рішень безпеки”. 
Результатами Костянтин пишається і досі:
“Мене обрали у відділ впровадження рішень інформаційної безпеки. А через рік, коли мій керівник пішов на підвищення, він забрав мене із собою у новий відділ архітектури.
Тепер моя робота — це щось середнє між технікою, аналітикою і комунікацією. Я спілкуюсь із сейлами, клієнтами, інженерами. Аналізую потреби, описую рішення, проводжу презентації. Найбільше мені подобається саме людський компонент — знаходити проблеми та будувати рішення.Я люблю комунікацію. Знайти суть, розкласти її на частини, запропонувати вирішення — це частина моїх щоденних квестів”.
Іноді на роботі трапляються і курйози:
“Було якось — сидимо з колегами, п’ємо каву, а в офісі метушня: виявили кібератаку. Розмови були лише про це: всі жваво обговорювали подію, ділилися своїми емоціями. А колега каже: таке вже відбувалось і неодноразово — «закрийте порт», і все. Ми вже через таке проходили. Це було навіть весело”.
Як-то кажуть, круті хлопці не озираються на вибухи. Наостанок Костянтин додає:
“Для мене ІТ Specialist — це місце, де я відчув, що можу розвиватися, що мені довіряють і допомагають ставати краще. Я пишаюсь цією можливістю, бо робота в ІТ Specialist — це мій внесок у майбутнє країни, її кібербезпеки.
Якби мене хтось зараз спитав, чи варто йти в CyberIN — я б сказав: це рішення змінило моє життя, тому — однозначно так. Навіть якщо страшно, навіть якщо здається, що нічого не вийде, — спробувати варто. Це може стати найкращим рішенням у житті — як стало для мене”.

Зі світу мистецтва в кібербезпеку: як художниця стала пентестером

Ще кілька років тому Дар’я Гапелик працювала художницею. Вона вивчала декоративно-прикладне мистецтво, була керамісткою, працювала із замовниками у творчій сфері. Але почалася повномасштабна війна — і все змінилося. Замовлення зникли. Мистецтво більше не давало такої опори та доходу, як раніше.
“Я просто зрозуміла: “якщо не зараз — то коли?” Якщо вже доведеться все починати спочатку, то чому не спробувати себе в ІТ? Я багато чула про цю сферу від свого оточення — і вирішила ризикнути”.
Дар’я вступила до інституту на спеціальність “Кібербезпека”. Але дуже швидко зіштовхнулася із реаліями української вищої освіти:
“Ми вчили фізику й математику, які я досі не можу пов’язати з реальною роботою. А профільні теми або були поверхневими, або подавалися так, що важко було зрозуміти, як це застосовувати на практиці”.
Згодом вона перевелася в інший ВНЗ. Але головним кроком став початок навчання в академії CyberIN.
Дар’я дізналась про старт Кіберакадемії через своє оточення. Що це будуть не просто курси, а повноцінне навчання, де дають реальні практичні знання. Не замислюючись подала заявку, пройшла тестове завдання та співбесіду — і потрапила в групу.
“Перші враження були такими: люди тут справді навчають, а не просто “відчитують лекцію”. Атмосфера була дуже дружньою. Викладачі сиділи з нами інколи з десятої ранку до дев’ятої вечора, пояснювали складні речі простими словами. І не як в університеті — формально і поверхнево, а по-справжньому, глибоко, з прикладами та розборами, з душею”.
Навчання охоплювало три блоки, що містити та технічні аспекти (мережі, Windows, Linux, SIEM-системи, Pentest тощо), і soft skills — корпоративну комунікацію, звітність, роботу з клієнтами. 
“Для мене це був величезний контраст. В університеті — дистанційне навчання, ніякої практики, лише теорія. А тут — практичні завдання, живі обговорення, кейси з реального життя. Для мене саме так має виглядати сучасна ІТ-освіта”.
Як і Костянтин, Дар’я отримала запрошення на співбесіду:
“Мені запропонували пройти співбесіду на декілька посад в IT Specialist вже після другого блоку курсу. Я була в захваті — і схопилася за цю можливість. Разом з іншими кандидатами я презентувала себе перед HR-директоркою, керівниками SOC, мережевого відділу та СЕО. Це був стрес: ти сидиш перед п’ятьма людьми, кожен зі своїми питаннями. Але водночас — це була можливість. І я її використала. Мені запропонували посаду аналітика другої лінії SOC. Це була моя перша робота в ІТ”.
Згодом Дар’я перейшла туди, куди прагнула з самого початку — у пентест-команду. Сьогодні вона тестує системи на вразливості, працює з цікавими проєктами, і, як каже, жодного дня не шкодує про свій шлях.
“Я починала людиною, яка взагалі не знала, ні що таке SOC, ні що таке Pentest. За цей час я встигла попрацювати як на стороні захисту, так і на стороні нападу. Тепер я проводжу тестування на проникнення для систем замовників, шукаю та знаходжу вразливості, експлуатація яких могла б мати критичні для бізнесу наслідки. І я отримую задоволення від своєї роботи”.
Окремий плюс — атмосфера в колективі. Дар’я захоплено говорить про культуру менторства в IT Specialist:
“У нас є куратори — ті, хто допомагають із робочими питаннями. Є ментори — ті, хто допомагають “не вигоріти”, навчають, слухають. У компанії цінують баланс, підтримку, розвиток. Керівництво завжди на нашому боці. Це те, що рідко зустрінеш у великих корпораціях”.
Дар’я переконана: саме Кіберакадемія CyberIN стала її реальним трампліном у професію.
“У навчальному закладі ти отримаєш диплом — але не знання. У CyberIN ти отримуєш реальні знання, досвід, практику, підтримку. Саме тому я вважаю, що академія набагато ефективніша”.
Дар’я говорить, що іноді в роботі трапляються кумедні моменти:
“Наприклад, коли замовник каже: “А заблокуймо весь Azure Active Directory, бо я не знаю, що це таке”. Або — коли досліджуючи веб-ресурс зі статичним контентом, без, як на перший погляд здається, динамічного функціоналу, знаходиш SQL-ін’єкцію і розкручуєш її до отримання адміністративного контролю над сайтом який щодня відвідують десятки тисяч користувачів. Смішно, але трохи сумно. Добре, що ми встигли першими. Ті, хто говорять, що в ІТ нудно, просто ніколи тут не працювали — це я кажу як людина, що прийшла у кібербезпеку із творчої сфери”.
І наостанок з посмішкою додає:
“IT Specialist — це місце, де мене почули. Коли я сказала: я хочу розвиватися в пентесті — мене підтримали всі. Для мене це про повагу, довіру, розвиток. І саме тому я тут”.

CyberIN — місце, яке змінює не лише кар’єру, а й життя 

Хтось приходить до академії, бо не може знайти першу роботу. Хтось — бо розчарований в системі освіти. А хтось — просто тому, що хоче спробувати себе в новому. Але всі випускники йдуть звідси з іншим поглядом на світ, на себе і на свою професію.
Це точка росту. Середовище, де кожен початківець отримує навички та впевненість. Місце, де тебе не оцінюють за попередній досвід, а бачать твій потенціал. І допомагають його реалізувати.

Навчання тут — це три інтенсивні блоки, які охоплюють все: від базових мереж і систем до архітектури кіберзахисту, пентестів, SOC, аудиту та SIEM-рішень. Але головна сила CyberIN — це люди.

Ментори-практики, які приходять після своєї роботи не для “галочки”, а щоб дійсно допомогти. Які пояснюють складне, як старі друзі, які залишаються після занять, аби донести суть. Які щиро вболівають за кожного студента.

Тут не бояться запитань. Тут вчать не тільки “як натиснути на кнопку”, а й розповідають, чому вона взагалі існує. Тут приділяють стільки ж уваги soft skills, як і технічним скілам — бо хороша комунікація, вміння писати звіти та працювати з клієнтами важать не менше, ніж знання Firewall. 

CyberIN не гарантує казкових результатів. Але дає все, щоб мрії стали реальністю. Саме тому десятки випускників академії вже працюють в IT Specialist — не тому, що їм “пощастило”, а тому, що вони вийшли з Кіберакадемії підготовленими. І технічно, і ментально.

А ще CyberIN відкрита не лише для студентів. Академія активно підтримує ветеранів — тих, хто повертається до цивільного життя після фронту й шукає нові шляхи. Тут вони можуть здобути професію, що має попит, відчути силу командної роботи та знайти таку важливу й бажану підтримку.

IT Specialist – безпечна інтеграція в майбутнє!