Безпечна інтеграція в майбутнє


Безпечна інтеграція в майбутнє

АЗС як об’єкти критичної інфраструктури: які вимоги висуває державний регулятор до АЗС і як підготуватись до нових реалій?

Майстер-клас: секрети випікання найсмачніших млинців!

11.07.2025

АЗС – вітрина паливно-енергетичного сектору

Заправити автомобіль – рутинна справа, про яку ми майже не замислюємося. Проте повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році стало суворим нагадуванням про вразливість ланцюга постачання пального. Через руйнування головного нафтопереробного заводу країни та великих нафтобаз виник гострий дефіцит пального. Мільйони водіїв днями простоювали в чергах на АЗС, щоб отримати 10-20 літрів пального. Ці події продемонстрували, що пальне є «кров’ю» економіки й повсякденного життя суспільства, без якої завмирає як особистий транспорт, так і логістика підприємств, робота спеціальних служб тощо.
АЗС, які ми бачимо майже на кожному куті в місті, це лише видима вершина айсберга паливно-енергетичного сектору. За звичайною АЗС стоїть складна система, невидима оку пересічного споживача. Щоб пальне потрапило в бак вашого авто, працює цілий ланцюг постачання: нафтовидобуток чи імпорт, нафтопереробні заводи, мережа трубопроводів, залізничні та автомобільні перевезення, резервуарні парки й нафтобази для зберігання пального. Кожна ланка цього ланцюга важлива – варто випасти одній, і на виході АЗС стоять без пального.
Варто зазначити, що окрім фізичного складника, у паливному бізнесі надзвичайно важливою є й інформаційна інфраструктура, яка підтримує безперебійну та оптимальну роботу підприємств. Переважна більшість сучасних АЗС використовують автоматизовані системи керування паливороздавальними колонками, датчики рівня пального, дистанційне обслуговування, касові апарати та платіжні термінали, системи лояльності тощо. Відповідно, загрози для паливно-енергетичного сектору існують не тільки у фізичній площині, а й у кіберпросторі.
Якщо війна може перекрити фізичне постачання пального, то у цифровому світі аналогічні наслідки здатна спричинити кібератака. Прикладом такої ситуації є кібератака на одну з найбільших українських мереж АЗС, яка сталася у жовтні 2023 року. Тоді зловмисники здійснили DDoS-атаку на сервери, які відповідали за роботу мобільного застосунку та платіжних систем, внаслідок чого клієнти протягом кількох годин не могли оплатити пальне та скористатися бонусами. Це призвело до утворення черг на заправках, значних незручностей для автомобілістів, фінансових та репутаційних втрат для самої компанії. Даний випадок – не гіпотетичний сценарій, а реальний приклад того, як короткочасні збої в автоматизованих системах здатні порушити роботу АЗС, викликати паніку серед споживачів і завдати серйозних наслідків та збитків компанії.

Які вимоги висуває держава з кібербезпеки до АЗС?

Зазначене вище свідчить про те, що стабільність роботи автозаправних станцій напряму залежить не лише від логістики та наявності пального, а й від захищеності та надійності інформаційної інфраструктури, яка підтримує більшість процесів – від транспортування до фінансових операцій. Зважаючи на систематичні спроби реалізації кібератак на об’єкти критичної інфраструктури (ОКІ), держава посилює контроль та захист цього сектору. Саме тому паливно-енергетичний сектор, включаючи АЗС, віднесено до числа критично важливих секторів згідно із Законом України «Про критичну інфраструктуру». У переліку послуг, критичних для держави, важливе місце посідає видобуток нафти, передача нафти та нафтопродуктів, очищення та обробка нафти, зберігання та постачання нафти та нафтопродуктів. Інакше кажучи, нафтопереробні заводи, нафтобази, трубопроводи та мережі АЗС є частинами критичної інфраструктури України, оскільки від їхнього функціонування залежить економіка, транспорт, оборона та життєдіяльність населення.Український уряд та профільні органи впроваджують цілу систему заходів для захисту критичної інфраструктури. Зокрема, визначено уповноважений орган – Держспецзв’язку, який забезпечує формування та реалізацію державної політики з кіберзахисту. Секторальним органом у сфері захисту паливно-енергетичної критичної інфраструктури визначено Міністерство енергетики України. Разом з тим розроблено нормативні вимоги, на які мають орієнтуватися суб’єкти паливно-енергетичного сектору, які віднесені до ОКІ. Пропонується розглянути основні нормативно-правові акти:
Закони України:
● ЗУ «Про критичну інфраструктуру» – встановлює правові основи функціонування і захисту критичної інфраструктури. Визначає перелік життєво важливих секторів та зобов’язує державу і підприємства забезпечувати їхню кіберстійкість;● ЗУ «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» – встановлює правові засади кіберзахисту, визначає об’єкти критичної інформаційної інфраструктури (ОКІІ) та зобов’язує їх власників забезпечити належний рівень кіберзахисту; 
Постанови Кабінету Міністрів України:
● Постанова КМУ від 19.06.2019 №518, «Про затвердження Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури» – затверджує Загальні вимоги до кіберзахисту ОКІ та встановлює мінімальні критерії безпеки для них;● Постанова КМУ від 09.10.2020 №1109, «Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури» – визначає процедури категоризації ОКІ та механізм взаємодії між державними органами й операторами об’єктів;● Постанова КМУ від 24.03.2023 №257, «Деякі питання проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки на об'єктах критичної інфраструктури» – визначає порядок проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки на ОКІ та періодичність таких аудитів.
Нормативні документи Адміністрації Держспецзв’язку:
● Наказ Адміністрації Держспецзв'язку від 15.01.2021 №23 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо категоризації об'єктів критичної інфраструктури» – затверджує методичні рекомендації щодо категоризації ОКІ на три рівні важливості;● Наказ Адміністрації Держспецзв'язку від 06.10.2021 №601 (зі змінами, внесеними згідно з наказами Адміністрації Держспецзв’язку від 12.10.2021 №616 та від 10.07.2022 №343) «Методичні рекомендації щодо підвищення рівня кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури» – містить рекомендації щодо підвищення рівня кіберзахисту ОКІІ та планування заходів безпеки;● Наказ Адміністрації Держспецзв'язку від 01.12.2023 №1011 «Про затвердження Рекомендацій з розроблення плану захисту об’єкта критичної інфраструктури за проектною загрозою національного рівня «кібератака/кіберінцидент» – містить рекомендації з розроблення плану захисту ОКІ на випадок загроз національного рівня у сфері кібербезпеки;
Нормативні документи Міністерства енергетики України: 
● Наказ Міністерства енергетики України від 15.12.2022 № 417 «Про Вимоги з кібербезпеки паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури» – визначає заходи кіберзахисту ОКІІ, що експлуатуються на ОКІ паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури для досягнення конкретного цільового стану кібербезпеки. Є ключовим документом з кібербезпеки паливно-енергетичного сектору. 
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що дотримання цих норм – не просто формальність, а питання підтримки кіберстійкості ОКІ та виживання підприємства. Регуляторні вимоги змушують навіть невеликі заправні мережі переглядати свої підходи до забезпечення безпеки: від фізичної охорони території до захищеності інформаційної інфраструктури. Держава задає вектор розвитку та встановлює рамки, але сам захист «у бойових умовах» багато в чому залежить від власників і керівництва ОКІ. Нові реалії вимагають, щоб інформаційною безпекою опікувалася не лише держава, а й кожен суб’єкт господарювання паливно-енергетичного сектору. Іншими словами, власник підприємства має так само відповідально ставитися до кіберзахисту, як і держава до національної безпеки.

Готовність до нових реалій. Як підприємствам захистити свої АЗС?

Сучасні виклики вимагають від паливно-енергетичного сектору, не лише відповідності нормативно-правовим актам, але й активних дій для попередження кіберзагроз. Як підготуватися до нових реалій? Перш за все, необхідно впровадити систему управління інформаційною безпекою (СУІБ) на регулярній основі. Якщо провести аналогію з автомобілем, то це схоже на регулярне технічне обслуговування автомобіля. Тобто ви не чекаєте, поки машина зламається в дорозі, а регулярно проходите огляд і міняєте компоненти, які можуть вийти з ладу. 
Одним із ключових інструментів, який дозволить систематизувати процеси інформаційної та кібербезпеки, є незалежний аудит інформаційної безпеки. Варто зауважити, що це не разова перевірка «для галочки», а комплексний аналіз, який дозволить не лише зрозуміти недоліки у своєму захисту, а й визначити вектори для покращення. Мало того, відповідно до постанови КМУ від 24.03.2023 №257, «Деякі питання проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки на об'єктах критичної інфраструктури» проведення незалежного аудиту є обов’язковим для ОКІ та забезпечується операторами критичної інфраструктури. 
В результаті підприємство отримує звіт з виявленими невідповідностями та рекомендаціями щодо їх усунення. Головна мета аудиту – не покарати, а виявити слабкі місця та підвищити рівень безпеки, щоб навіть у разі зростання кібератак операційна діяльність залишалася сталою. Не дарма регулярний аудит інформаційної безпеки став обов’язковим для ОКІ, бо це основа стійкого кіберзахисту і безперервної роботи підприємства. Детальніше про те, що таке аудит інформаційної безпеки, його сутність та мета – висвітлено у нашій статті: «Важливість аудитів кібербезпеки для об’єктів критичної інфраструктури».
Також, важливим аспектом забезпечення інформаційної та кібербезпеки є регулярна оцінка ризиків інформаційної безпеки. Зокрема, постанова КМУ від 19.06.2019 №518, «Про затвердження Загальних вимог до кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури» вимагає, що на ОКІ повинно бути затверджено політику управління ризиками інформаційної безпеки й методику їх оцінювання та оброблення. Методичною основою для вибору методики є стандарт ДСТУ ISO/IEC 27005. Детальніше про процес управління ризиками інформаційної безпеки та важливість здійснення оцінки зазначено у нашій статті: «Ризики інформаційної безпеки. Чому це важливо і як з ними працювати відповідно до ISO/IEC 27005?».
Зрозуміло, що самостійно мережі АЗС важко виконати всі ці завдання без помилок – потрібні експерти. І тут на допомогу приходять компанії, для яких інформаційна та кібербезпека – основний профіль діяльності. Компанія IT Specialist має великий досвід реалізації проєктів з інформаційної та кібербезпеки різної складності. IT Specialist вже багато років співпрацює з підприємствами критичних галузей, допомагаючи їм вирішувати різнопланові завдання та впроваджувати ефективні підходи до кіберзахисту. 

Висновок

З огляду на викладене вище, можна зробити висновок, що у сучасних умовах гібридної війни АЗС мають бути не лише пунктами продажу пального, а й стійкими ланками критичної інфраструктури країни. Дотримання вимог кібербезпеки – вже не вибір, а необхідність. Чим раніше підприємства розпочнуть шлях становлення до кіберстійкості, тим менших втрат зазнають при настанні реальних інцидентів інформаційної безпеки.
Якщо ви не впевнені, з чого почати – зверніться до IT Specialist. Ми допоможемо зробити перші кроки та уніфікувати процеси інформаційної безпеки, які відповідатимуть як вимогам держави, так і очікуванням керівництва підприємства. 

IT Specialist — безпечна інтеграція в майбутнє!

Автор статті: Дмитро Чуб, Директор напряму автоматизації, інтеграції та аудиту бізнес-процесів.

Illustration


Зателефонувати

Офіс+38 (044) 390 81 90 

Департамент продажів+38 (096) 390 81 90

Написати

moc.tsilaicepsti-ym%40olleh

Приїхати на каву

Бізнес-центр Sigma,бульвар Вацлава Гавела, 6, корпус 3, Україна, Київ, 03124

Illustration


Зателефонувати

Офіс+38 (044) 390 81 90 

Департамент продажів+38 (096) 390 81 90

Написати

moc.tsilaicepsti-ym%40olleh

Приїхати на каву

Бізнес-центр Sigma,бульвар Вацлава Гавела, 6, корпус 3, Україна, Київ, 03124