Наказ Держспецзв’язку посилює вимоги до проведення тренінгів з кібергігієни: чи готова ваша компанія?

Майстер-клас: секрети випікання найсмачніших млинців!

17.02.2026

У жовтні 2025 року було затверджено новий підхід до організації навчання з кібергігієни в державному секторі. Наказ Держспецзв’язку № 661 фактично перетворили формальне навчання на системний процес із чіткими вимогами до планування, проведення, перевірки та документального підтвердження результатів.
Раніше ми розглядали інструментальну сторону питання у статті «ITS CSAT як інструмент реалізації Методичних рекомендацій Держспецзв’язку з дотримання кібергігієни у державному секторі». У цьому матеріалі зосередимось на самому регуляторному підході: що саме тепер є обов’язковим, як це реалізується практиці та на що варто звернути увагу керівникам.

Як формальні вимоги перетворилися на керований процес?

Головна зміна — це вимога до системності. Навчання більше не може обмежуватися одноразовим заходом раз на рік. Регулятор визначає логіку циклу: підготовка, проведення, аналіз результатів і коригування програм.
Обов’язковими складниками стають план-графік, план-конспект, фіксація присутності, а також оцінювання засвоєння знань. Ключовий акцент зроблено на вимірюваності. Тобто процес треба не лише реалізувати, а й підтвердити кількісними показниками.
Фактично кібергігієна для державних службовців тепер розглядається як постійний елемент системи кіберзахисту.

Кого саме стосуються вимоги і як враховується специфіка?

Базові вимоги однакові для органів державної влади та державних підприємств. Водночас для об’єктів критичної інфраструктури можуть застосовуватися додаткові норми залежно від галузевих регуляторів.
Особливу увагу в Рекомендаціях приділено ролям. Навчання має враховувати функціональні обов’язки працівників, їх рівень доступу до інформації та характер ризиків. Єдина програма «для всіх» не відповідає підходу регулятора.

Фінансові підрозділи, технічні служби, адміністративний персонал або керівництво стикаються з різними сценаріями ризику. Відповідно, і навчальні програми мають бути диференційованими.

Що саме має входити до програми навчання?

Регулятор надає орієнтовний перелік тем, який організації можуть доповнювати залежно від специфіки діяльності. До базових напрямів належать:
● управління паролями та багатофакторна автентифікація;● протидія фішингу та соціальній інженерії;● безпечна робота з електронною поштою;● захист кінцевих пристроїв;● безпечна віддалена робота;● робота з персональними даними;● порядок дій у разі інцидентів.
Перелік не є остаточним. Повний список тем наведено у додатку до Наказу № 661.
Навчання має проводитися після призначення нового співробітника, щонайменше раз на рік, а також після значних кіберінцидентів або за результатами аналізу ризиків.

Перевірка знань і практичні сценарії

Окрему увагу приділено питанню контролю засвоєння знань. Це може бути тестування, усне опитування або практичні перевірки, зокрема симуляції фішингових атак.
Важливо не просто зафіксувати факт проходження навчання, а оцінити результат. Показники мають бути вимірюваними: відсоток правильних відповідей, рівень проходження, динаміка змін поведінки.

Саме ці метрики дозволяють керівництву зрозуміти, чи працює система, чи існує лише формально.

Типові помилки, яких варто уникати

На практиці установи найчастіше стикаються з такими проблемами:
● навчання проводиться нерегулярно;● відсутній план і системний графік;● немає відповідальної особи;● результати не аналізуються;● програма однакова для всіх категорій персоналу;● відсутня історія показників у динаміці.
У результаті організація не отримує реального зниження ризиків.

Документування та відповідальність керівництва

Методичні рекомендації передбачають наявність документів, які підтверджують проведення заходів. Це важливо не лише для перевірок, а й для внутрішнього управління.
У самих Методичних рекомендаціях і постанові прямі фінансові санкції не прописані. Водночас у сферах із додатковими регуляторними вимогами (наприклад, банківській) можливі окремі санкції згідно з профільними нормативами.

Проте навіть без штрафів вірогідність інцидентів і відсутність доказів виконання вимог — серйозний управлінський ризик. Керівництво має отримувати зведену картину: охоплення навчанням, результати перевірок, зони ризику та динаміку змін.

Як керівнику зрозуміти, що система навчання працює?

Є три ключові критерії, на які варто звертати увагу:
● покриття — який відсоток співробітників реально проходить навчання;● результати — кількісні показники тестів і практичних перевірок;● динаміка — чи зменшується кількість помилок і ризикованих дій у часі.
Якщо показники не аналізуються і не відстежуються в історії, процес існує лише формально.

Як організувати процес без перевантаження команди?

З урахуванням вимог регулятора навчання стає регулярним і багаторівневим процесом. У великих установах ручне ведення таблиць, списків і звітів швидко перетворюється на додаткове навантаження.
Саме тому все більше держорганів використовують спеціалізовані платформи для автоматизації цього процесу. 
ITS CSAT розроблений саме для того, щоб перетворити вимоги регулятора на керований процес. Платформа дозволяє:
● створювати структуровані програми навчання;● сегментувати персонал за ролями;● проводити тестування та практичні перевірки;● автоматично фіксувати результати;● формувати аналітичні звіти для керівництва.
Таким чином, вимоги, закріплені у Наказі Держспецзв’язку № 661, реалізуються через вимірювані показники та історію результатів.

Щоб організувати навчання відповідно до вимог регулятора й уникнути зайвого адміністративного навантаження, варто замовити ITS CSAT та розпочати пілотне впровадження разом із фахівцями IT Specialist. Звертайтеся для безкоштовної консультації, щоб дізнатися про процес впровадження більше.

IT Specialist — безпечна інтеграція в майбутнє!

Автор: Дмитро Прокопенко, бізнес-аналітик IT Specialist